Копия Случайная новость

Екологічний туризм можна визначити як інтегруючий напрямок рекреаційної діяльності спрямований на гармонізацію відносин між туристами, туроператорами, природним середовищем та місцевими громадами, що реалізується через екологізацію всіх видів туристської діяльності, охорону природи, екологічну освіту та виховання.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б оф.172
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Телефон-факс:
тел.факс. (044) 400 -9541
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.animatour.com.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
www.quest-space.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua
Задать вопрос:
skype: ecotour.tkv
icq#: 607512241

Поиск



РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЕКОТУР частина 1

C. Дмитрук, Екотур-інфо

(за матеріалами Круцевич Т.Ю., Безверхня Г.В.

«Рекреація у фізичній культурі різних груп населення», 2010)


1. ВІЛЬНИЙ ЧАС ТА ДОЗВІЛЛЯ

Що таке вільний час і дозвілля? Коли люди говорять про дозвілля, найчастіше вони мають на увазі вільний від роботи час. Проте вчені-дослідники і менеджери, що працюють у сфері організації дозвілля населення, не ототожнюють ці поняття, хоча вони тісно пов'язані між собою.

Під дозвіллям сучасної людини маємо на увазі час, вільний від необхідної праці у сфері суспільного виробництва, а також від відтворення людиною своїх життєвих функцій у рамках домашнього господарства і соціальних відносин (Аванесова, 2006).

 

Для визначення вільного часу окремої людини з добового бюджету часу (24 год) слід відняти час, який вона витрачає на:

-     виробничо-трудові функції, включаючи дорогу до місця роботи і назад додому;

-     фізіологічний відпочинок (нічний сон);

-     оздоровчі й санітарно-гігієнічні потреби (включаючи ранковий туалет,гімнастику, прання білизни, миття посуду та ін.);

-     закупівлю продуктів, їх приготування, вживання їжі;

-     придбання необхідних речей, товарів повсякденного вжитку і тривалого користування;

-     виховання малолітніх дітей, невідкладну допомогу близьким людям(наприклад, догляд за хворим) та ін.

Частина доби, що залишається у розпорядженні людини після зазначених дій, може бути кваліфікована як її дозвілля, або "чистий" вільний час протягом денного неспання. Саме цією частиною часу людина може розпорядитися на свій розсуд.

У будень частка вільного часу у працюючої людини відносно невелика, 1 – 3 год, а в деяких випадках – декілька хвилин. Цей час людина може збільшувати або скорочувати за рахунок деяких видів індивідуальної активності. Наприклад, господиня нерідко використовує своє дозвілля на домашні справи; хтось може зайнятися проблемами, пов'язаними з основною роботою, а хтось проведе час, нічого не роблячи.

Таким чином, людина в змозі варіювати – збільшувати або зменшувати свій вільний час, витрачаючи його на заняття, не пов'язані з дозвіллям. Проте ці її можливості не безмежні. Якщо праця на виробництві або численні турботи по господарству виходять за раціональні рамки, то людина різко обмежує свій вільний час, що може викликати стрес через перевтому, а людина, що проводить вільний час у будинку в пасивній бездіяльності, стримує свій розвиток, її існування набуває одноманітного характеру.

Порівняно невеликий обсяг дозвілля в добовому ритмі характерний, як правило, для представників ділової сфери, у яких робочий час не нормований, а також для жінок, зайнятих на виробництві і які одночасно виховують малолітніх дітей, або тих, що мають велику сім'ю.

Крім того, у багатьох категорій працівників вільний час виражений нечітко, наприклад, у тих, хто тимчасово не зайнятий на суспільному виробництві, знаходячись у пошуках роботи, а також у тих, хто працює нестабільно або виконує роботу за договором вдома. Ці люди мають можливість вибирати на свій розсуд час для занять, пов'язаних або з трудовою діяльністю, або з сімейними обов'язками, або з дозвіллям.

Найбільший обсяг вільного часу мають у своєму розпорядженні домогосподарки і, найчастіше, пенсіонери.

У працюючих і непрацюючих людей частка дозвілля в обсязі добового часу помітно зростає у вихідні дні та у період відпустки. Багато громадян прагнуть використовувати ці дні переважно для рекреації та дозвілля, мінімізуючи повсякденні навантаження і домашні справи.

Отже, поняття "дозвілля" і "вільний час" взаємозамінні. Проте вони не ідентичні за змістом. Коли говорять про вільний час, акцентується потенційна можливість варіативне використовувати його за будь-яким призначенням. Людина в цей період може зайнятися господарством, домашніми справами. Деякі люди проводять його неефективно (у стані "нічогонероблення", або в збиток власному здоров'ю, або порушуючи громадський порядок і дозвілля інших людей та ін.).

Уявлення, яке формується в будь-якій етнонаціональній культурі про призначення дозвілля, конкретніше, і головне, пов'язане з позитивною його оцінкою, з розумінням важливості його конструктивного змісту. Суспільство виходить з того, що людина повинна використовувати цей час перш за все на відновлення власного здоров'я і для внутрішнього розвитку (Пангелов, 2009).