Копия Случайная новость

Етнотолерантна (її ще можна назвати етногеоекологічною) виявляється у повазі інтересів місцевих жителів. Це перш за все шанобливе ставлення до місцевого населення, збереження традиційних систем природокористування, повага та дотримання місцевих законів і звичаїв, а також внесок туризму в соціально-економічний розвиток даної території.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б оф.172
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Телефон-факс:
тел.факс. (044) 400 -9541
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.animatour.com.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
www.quest-space.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua
Задать вопрос:
skype: ecotour.tkv
icq#: 607512241

Авторизация



Кто на сайте

Сейчас 10 гостей онлайн

Поиск



Сакральна стежка “Лиса гора”

Центр Командної Взаємодії «Еко Тур» спільно з КНУ ім. Тараса Шевченка презентує Туристські маршрути міста Києва Автор магістр гео...

Національний природний парк Голосіївський ім. М. Рильського

Центр Командної Взаємодії «Еко Тур» спільно з КНУ ім. Тараса Шевченка презентує Туристські маршрути міста Києва Автор магістр гео...

Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

Центр Командної Взаємодії «Еко Тур» спільно з КНУ ім. Тараса Шевченка презентує Туристські маршрути міста Києва Автор магістр гео...

National Museum of the Great Patriotic War of 1941-1941 years

Centre of teambuilding, recreation and tourism “Eco Tour” Taras Shevchenko national university of Kyiv Faculty of Geography Department of Geography of Ukraine present Recreation trail Master of the geography, recreation and tourism ...

Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років

Центр Командної Взаємодії «Еко Тур» спільно з КНУ ім. Тараса Шевченка презентує Туристські маршрути міста Києва Автор магістр гео...

РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЕКОТУР частина 9

C. Дмитрук, Екотур-інфо

(за матеріалами Круцевич Т.Ю., Безверхня Г.В.

«Рекреація у фізичній культурі різних груп населення», 2010)

9. РУХОВА АКТИВНІСТЬ ДОРОСЛИХ

Коли одного зі стародавніх філософів запитали: "Що цінніше – багатство чи слава?", – він відповів: "Ні багатство, ні слава не роблять людину по-справжньому щасливою. Здоровий жебрак щасливіший хворого короля". Ці слова стверджують, що найголовніше багатство людського життя – здоров'я.

Науковими дослідженнями встановлено взаємозв'язок між рівнем рухової активності та захворюваністю і смертністю. Автоматизація і механізація виробництва, розвиток різноманітних засобів зв'язку, транспорту, побуту, спричинили значне обмеження рухової активності.

Поступове зниження зацікавленості спортом, тривале перебування на робочому місці у тій самій позі, відпочинок за книгою чи перед телевізором дуже обмежують рухову активність дорослої людини. Наслідком цього є значні порушення в діяльності життєво важливих систем, передчасне старіння і рання смерть.

Цікавими є результати досліджень, проведених професором І.В.Муравовим. Він вивчав дві групи пацюків одного віку. Одну групу тварин не обмежували у русі, а іншу помістили в невеликі клітки, щоб вони не мали змоги рухатися.

Результат експерименту виявився дивовижним: тривалість життя пацюків, що вели малорухливий спосіб життя, була у 6 разів коротшою, ніж у пацюків, що вели активний спосіб життя. Після розтину тварин виявилось, що у малорухливих пацюків були різко виражені процеси старіння серця і легень, печінки, нирок. Крім цього мали місце інші патологічні зміни.

Ще Арістотель писав: "Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність". Науковими дослідженнями встановлено, що в осіб, що ведуть "сидячий" спосіб життя, смертність від хвороб серця і судин спостерігається в 2–3 рази частіше, ніж у фізично активних осіб.

Американськими науковцями запропоновано називати патологічний стан малорухливих людей "гіпокінетична хвороба", мотивуючи назву поняттям "гіпокінезія" – "малорухливість". Інші вчені називають цей стан "серце бездіяльного діяча". Діяльного відносно своєї роботи і бездіяльного – відносно руху.

За умови недостатньої рухової активності практично здорові люди скаржаться на:

-   порушення дихання під час невеликих фізичних навантажень;

-   зниження працездатності, перевтому;

-   біль у серці;

-   біль у спині, що є наслідком слабкості м'язів, котрі підтримують хребет;

-   порушення сну;

-   послаблення концентрації уваги, пасивність;

-   підвищення нервово-емоційної збудженості.

Тривале зниження рухової активності призводить до подальших більш виражених та стійких порушень, які поступово стають незворотними.

Наслідком цього є поява поширених у наш час так званих хвороб цивілізації – гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, захворювання судин ніг, порушення постави з ураженнями кістково-м'язового апарату.

Водночас фізичні вправи, регулярні заняття фізкультурою і спортом дають позитивний ефект, який має різносторонній характер.

Насамперед його проявом є економізація та стимуляція функцій організму.

Ефект економізуючий полягає у зменшенні величини показників діяльності організму в стані спокою. Так, якщо у нетренованих осіб частота серцевих скорочень більше 80 уд.хв-1, то у тренованих – менше 60 уд.хв-1. Частота дихання у нетренованих більше 16, у тренованих – менше 12 разів•хв-1.

Проявом стимуляційного впливу рухової активності є підвищення функціонального резерву, працездатності, сили, витривалості. Покращується самопочуття, з'являється бадьорість, нормалізуються сон та апетит.

Привертає увагу і те, що оздоровчий ефект рухової активності яскравіше виражений у осіб похилого віку, ніж у молодих. Тренування сприяють підвищенню адаптації організму до негативних факторів зовнішнього середовища – спеки, холоду, радіації.

Наукові дослідження показують, що треновані особи краще переносять радіацію, ніж нетреновані. Водночас в умовах підвищеної радіації рівень виживання та оздоровчий ефект залежали від спрямованості засобів фізичної культури та їхньої інтенсивності. Найбільш ефективними в умовах радіації є вправи низької інтенсивності зі значним статичним компонентом.

Під час адаптації до фізичних навантажень покращується скорочувальна здатність міокарда, зменшується потреба у кисні, підвищуються вміст глікогену, білка, активність ферментів, необхідних для інтенсивної і тривалої роботи серця. Результатом цього є економізація роботи та збільшення енергоресурсів. Основні фізіологічні показники у стані спокою тренованих осіб перебувають на більш "економному" рівні, а максимальні можливості при роботі м'язів значно вищі, ніж у нетренованих.

За умови систематичних занять фізичними вправами суттєво покращуються морфофункціональні характеристики дихальної системи: розвиваються дихальні м'язи, збільшується загальна ємність легень, поліпшується ефективність функцій дихання.

Фізичні тренування позитивно впливають на обмін речовин, сприяють зменшенню холестерину, що має велике значення для профілактики серцево-судинних захворювань.

Позитивні зміни спостерігаються і в опорно-руховому апараті: удосконалюється кровопостачання та нервова регуляція м'язів, підвищується активність ферментів, що прискорюють аеробні та анаеробні реакції у м'язах, покращується функціональна спроможність суглобів.

Раціональні фізичні навантаження впливають і на функціональний стан регуляторних систем – нервової, ендокринної. У спортсменів збільшуються рухливість та врівноваженість нервових процесів, знижується чутливість до стресів, поліпшуються функціональні спроможності щитовидної залози.

Наслідками тренування хворих є швидке одужання або більш легке протікання хвороби, відсутність ускладнень. Наприклад, після операцій на серці дуже небезпечним ускладненням є пневмонія, яка може викликати смерть.

Фізичні вправи та масаж у перші дні після операції запобігають виникненню ускладнень.

Досвід переконує, що ті, хто займається фізичними вправами, рідше хворіють на застуду, у них менший період непрацездатності. Важливо, що заняття фізичними вправами підвищують фізичну працездатність, знижують втому, підвищують швидкість реакції, спритність, гнучкість, витривалість, сприяючи високопродуктивній праці.

Водночас неадекватні навантаження, що перевищують функціональні резерви організму, часто мають негативні наслідки, а іноді є причиною незворотних змін. Це може статися внаслідок необізнаності або ігнорування основних принципів застосування фізичних вправ.

 
РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЕКОТУР частина 10

C. Дмитрук, Екотур-інфо

(за матеріалами Круцевич Т.Ю., Безверхня Г.В.

«Рекреація у фізичній культурі різних груп населення», 2010)

10. Норми рухової активності людини

Видатний лікар XVIII ст. Тіссо писав: "Рух може замінити багато лікувальних засобів, проте жоден засіб у світі не зможе замінити рух".

У науковій літературі останнім часом широко обговорюється питання про рівень рухової активності, необхідний для підтримання нормальної життєдіяльності в різні вікові періоди.

Є дані про те, що підвищення аеробної витривалості не завжди є умовою оздоровчого впливу фізичних вправ (Бар-Ор, Роуланд, 2009). Через це триразові інтенсивні заняття динамічною руховою активністю (біг, їзда на велосипеді), що мають відносно високу інтенсивність (ЧСС 70–85 % від ЧСС макс; «ЧСС» – частота серцевих скорочень), можна замінити навантаженнями середньої інтенсивності. У такому випадку їх треба виконувати протягом 30 хв щодня або більшу частину тижня.

Встановлено, що велике значення для оздоровчого впливу має обсяг рухової активності, а не її інтенсивність. Це дало змогу змістити акцент на формування звичного способу життя, що включає регулярні заняття руховою активністю.

Існує кілька поглядів на визначення рухової норми активності для дорослих. Згідно з одним, доросла людина щоденно повинна витрачати, крім основного обсягу на роботу м'язів, мінімум 1200-1500 ккал, що має забезпечити нормальне функціонування організму, необхідну працездатність. На думку прихильників цього погляду, якщо рухова активність є меншою за норму, то виникатиме своєрідний дефіцит м'язової діяльності, який необхідно компенсувати за рахунок спеціально організованих занять фізичними вправами. Такий підхід підтримують фахівці з фізичної культури, бо він є простим і дає змогу визначити "дефіцит" рухової активності у людей різних професій.

Основною умовою використання рухової активності для зміцнення і збереження здоров'я дорослої людини є узгодження її обсягу, спрямованості та інтенсивності з функціональними спроможностями організму.

Проте такий підхід до визначення необхідних величин рухової активності має суттєві недоліки, оскільки не враховує функціональні резерви організму, індивідуальну потребу в рухах. Клініко-фізіологічними дослідженнями встановлено, що рухова активність є індивідуальною (Пирогова та ін., 1986).

Зазначені дослідження продемонстрували, що особам із низькими функціональними резервами і малою звичною руховою активністю необхідний додатковий незначний обсяг навантажень для досягнення позитивного результату.

Зв'язок необхідного обсягу рухової активності з рівнем тренованості полягає в тому, що чим вищий рівень тренованості, тим більше зусиль необхідно докладати, щоб підтримувати його на досягнутому рівні. Оптимальними вважають такі дози навантажень, які при мінімальній руховій активності й кратності занять фізичними вправами сприяють досягненню високого та стійкого оздоровлюючого ефекту занять, забезпечуючи раціональне використання вільного часу для всебічного розвитку особистості.

Таким чином, норма рухової активності повинна забезпечити збереження здоров'я. Критичний максимум рухової активності – це те, що має застерегти від надмірності тренувань і запобігає перенапруженню функціональних систем, а мінімум – це те, що забезпечує адекватність фізичних навантажень організму, є індивідуальним.

 
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 Следующая > Последняя >>

Страница 5 из 6

Парки Киева

Парк Нивки
Парк Голосієво
Екологічна стежка “Зачарована осінь” прокладена на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Нивки”. Довжина маршруту складає 6 480 м, триває екскурсія 3 години. Екологічна стежка «Чари Голосієва», яка має сакрально-ботанічну тематику, проходить в межах НПП «Голосіївський», що був створений Указом Президента України.
Подробнее... Подробнее...

Эко Парки Киева

Ботанічний сад Києва
Парк-пам`ятка «Феофанія»
Екологічний маршрут “Барвистими стежками осені” прокладено в межах Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України. Його довжина складає 8 855 м, розраховано на чотири годинни. Маршрут екологічної стежки по території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія» складається з трьох частин, які відповідають двом тематикам: релігійній та природній.
Подробнее... Подробнее...

Лес в Киеве

Голосіївський ліс
Лиса Гора
Стежка знаходиться в межах Голосіївського лісу, об’єднуючи між собою два духовні осередки Києва – Голосіївську та Китаївську пустині. Загальна довжина стежки 14 800 метрів, включає 10 оглядових точок, час проходження яких орієнтовно 6 годин.
Назва "Лиса гора" походить від відсутності на горі деревної рослинності. Тому Лисих гір в одному лише Києві три. Дуже відомою є і Лиса гора під Дніпропетровськом.
Подробнее... Подробнее...

Парки наследие СССР

Парк Перемоги
Парк Дружби Народів
У 3 хвилинах від м. Дарниця, біля готелю Братислава починається чудовий масив зелені - парк Перемоги. Парк «Перемога» - парк у Дніпровському районі Києва, присвячений перемозі СРСР у Великій вітчизняній війні. Парк Дружби народів — розташований в Деснянському районі Києва, між двома спальними районами міста-Оболонню і Троєщиною на острові Муромець. Площа парку — 219,4 га.
Подробнее... Подробнее...
  • images/stories/recreat1/01.jpg
  • images/stories/recreat1/02.jpg
  • images/stories/recreat1/03.jpg
  • images/stories/recreat1/04.jpg
  • images/stories/recreat1/05.jpg
  • images/stories/recreat1/06.jpg
  • images/stories/recreat1/07.jpg
  • images/stories/recreat1/08.jpg
  • images/stories/recreat1/09.jpg
  • images/stories/recreat1/10.jpg
  • images/stories/recreat2/011.jpg
  • images/stories/recreat2/012.jpg
  • images/stories/recreat2/013.jpg
  • images/stories/recreat2/014.jpg
  • images/stories/recreat2/015.jpg
  • images/stories/recreat2/016.jpg
  • images/stories/recreat2/017.jpg
  • images/stories/recreat2/018.jpg
  • images/stories/recreat2/019.jpg
  • images/stories/recreat2/020.jpg
  • images/stories/recreat3/021.jpg
  • images/stories/recreat3/022.jpg
  • images/stories/recreat3/023.jpg
  • images/stories/recreat3/024.jpg
  • images/stories/recreat3/025.jpg
  • images/stories/recreat3/026.jpg
  • images/stories/recreat3/027.jpg
  • images/stories/recreat3/028.jpg
  • images/stories/recreat3/029.jpg
  • images/stories/recreat3/030.jpg
  • images/stories/recreat4/p009.jpg
  • images/stories/recreat4/p031.jpg
  • images/stories/recreat4/p032.jpg
  • images/stories/recreat4/p033.jpg
  • images/stories/recreat4/p034.jpg
  • images/stories/recreat4/p035.jpg
  • images/stories/recreat4/p036.jpg
  • images/stories/recreat4/p037.jpg
  • images/stories/recreat4/p038.jpg
  • images/stories/recreat4/p039.jpg
  • images/stories/recreat4/p040.jpg
  • images/stories/recreat5/p041.jpg
  • images/stories/recreat5/p042.jpg
  • images/stories/recreat5/p043.jpg
  • images/stories/recreat5/p044.jpg
  • images/stories/recreat5/p045.jpg
  • images/stories/recreat5/p046.jpg
  • images/stories/recreat5/p047.jpg
  • images/stories/recreat5/p048.jpg
  • images/stories/recreat5/p049.jpg
  • images/stories/recreat5/p050.jpg
  • images/stories/recreat6/p051.jpg
  • images/stories/recreat6/p052.jpg
  • images/stories/recreat6/p053.jpg
  • images/stories/recreat6/p054.jpg
  • images/stories/recreat6/p055.jpg
  • images/stories/recreat6/p056.jpg
  • images/stories/recreat6/p057.jpg
  • images/stories/recreat6/p058.jpg
  • images/stories/recreat6/p059.jpg
  • images/stories/recreat6/p060.jpg