Копия Случайная новость

Рекреация – от лат. Recreatio  — восстановление; франц. recreation – развлечение, отдых, перемена действия, исключающая трудовую деятельность и характеризующие пространство, связанное с этими действиями.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЕКОТУР частина 9

C. Дмитрук, Екотур-інфо

(за матеріалами Круцевич Т.Ю., Безверхня Г.В.

«Рекреація у фізичній культурі різних груп населення», 2010)

9. РУХОВА АКТИВНІСТЬ ДОРОСЛИХ

Коли одного зі стародавніх філософів запитали: "Що цінніше – багатство чи слава?", – він відповів: "Ні багатство, ні слава не роблять людину по-справжньому щасливою. Здоровий жебрак щасливіший хворого короля". Ці слова стверджують, що найголовніше багатство людського життя – здоров'я.

Науковими дослідженнями встановлено взаємозв'язок між рівнем рухової активності та захворюваністю і смертністю. Автоматизація і механізація виробництва, розвиток різноманітних засобів зв'язку, транспорту, побуту, спричинили значне обмеження рухової активності.

Поступове зниження зацікавленості спортом, тривале перебування на робочому місці у тій самій позі, відпочинок за книгою чи перед телевізором дуже обмежують рухову активність дорослої людини. Наслідком цього є значні порушення в діяльності життєво важливих систем, передчасне старіння і рання смерть.

Цікавими є результати досліджень, проведених професором І.В.Муравовим. Він вивчав дві групи пацюків одного віку. Одну групу тварин не обмежували у русі, а іншу помістили в невеликі клітки, щоб вони не мали змоги рухатися.

Результат експерименту виявився дивовижним: тривалість життя пацюків, що вели малорухливий спосіб життя, була у 6 разів коротшою, ніж у пацюків, що вели активний спосіб життя. Після розтину тварин виявилось, що у малорухливих пацюків були різко виражені процеси старіння серця і легень, печінки, нирок. Крім цього мали місце інші патологічні зміни.

Ще Арістотель писав: "Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність". Науковими дослідженнями встановлено, що в осіб, що ведуть "сидячий" спосіб життя, смертність від хвороб серця і судин спостерігається в 2–3 рази частіше, ніж у фізично активних осіб.

Американськими науковцями запропоновано називати патологічний стан малорухливих людей "гіпокінетична хвороба", мотивуючи назву поняттям "гіпокінезія" – "малорухливість". Інші вчені називають цей стан "серце бездіяльного діяча". Діяльного відносно своєї роботи і бездіяльного – відносно руху.

За умови недостатньої рухової активності практично здорові люди скаржаться на:

-   порушення дихання під час невеликих фізичних навантажень;

-   зниження працездатності, перевтому;

-   біль у серці;

-   біль у спині, що є наслідком слабкості м'язів, котрі підтримують хребет;

-   порушення сну;

-   послаблення концентрації уваги, пасивність;

-   підвищення нервово-емоційної збудженості.

Тривале зниження рухової активності призводить до подальших більш виражених та стійких порушень, які поступово стають незворотними.

Наслідком цього є поява поширених у наш час так званих хвороб цивілізації – гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, захворювання судин ніг, порушення постави з ураженнями кістково-м'язового апарату.

Водночас фізичні вправи, регулярні заняття фізкультурою і спортом дають позитивний ефект, який має різносторонній характер.

Насамперед його проявом є економізація та стимуляція функцій організму.

Ефект економізуючий полягає у зменшенні величини показників діяльності організму в стані спокою. Так, якщо у нетренованих осіб частота серцевих скорочень більше 80 уд.хв-1, то у тренованих – менше 60 уд.хв-1. Частота дихання у нетренованих більше 16, у тренованих – менше 12 разів•хв-1.

Проявом стимуляційного впливу рухової активності є підвищення функціонального резерву, працездатності, сили, витривалості. Покращується самопочуття, з'являється бадьорість, нормалізуються сон та апетит.

Привертає увагу і те, що оздоровчий ефект рухової активності яскравіше виражений у осіб похилого віку, ніж у молодих. Тренування сприяють підвищенню адаптації організму до негативних факторів зовнішнього середовища – спеки, холоду, радіації.

Наукові дослідження показують, що треновані особи краще переносять радіацію, ніж нетреновані. Водночас в умовах підвищеної радіації рівень виживання та оздоровчий ефект залежали від спрямованості засобів фізичної культури та їхньої інтенсивності. Найбільш ефективними в умовах радіації є вправи низької інтенсивності зі значним статичним компонентом.

Під час адаптації до фізичних навантажень покращується скорочувальна здатність міокарда, зменшується потреба у кисні, підвищуються вміст глікогену, білка, активність ферментів, необхідних для інтенсивної і тривалої роботи серця. Результатом цього є економізація роботи та збільшення енергоресурсів. Основні фізіологічні показники у стані спокою тренованих осіб перебувають на більш "економному" рівні, а максимальні можливості при роботі м'язів значно вищі, ніж у нетренованих.

За умови систематичних занять фізичними вправами суттєво покращуються морфофункціональні характеристики дихальної системи: розвиваються дихальні м'язи, збільшується загальна ємність легень, поліпшується ефективність функцій дихання.

Фізичні тренування позитивно впливають на обмін речовин, сприяють зменшенню холестерину, що має велике значення для профілактики серцево-судинних захворювань.

Позитивні зміни спостерігаються і в опорно-руховому апараті: удосконалюється кровопостачання та нервова регуляція м'язів, підвищується активність ферментів, що прискорюють аеробні та анаеробні реакції у м'язах, покращується функціональна спроможність суглобів.

Раціональні фізичні навантаження впливають і на функціональний стан регуляторних систем – нервової, ендокринної. У спортсменів збільшуються рухливість та врівноваженість нервових процесів, знижується чутливість до стресів, поліпшуються функціональні спроможності щитовидної залози.

Наслідками тренування хворих є швидке одужання або більш легке протікання хвороби, відсутність ускладнень. Наприклад, після операцій на серці дуже небезпечним ускладненням є пневмонія, яка може викликати смерть.

Фізичні вправи та масаж у перші дні після операції запобігають виникненню ускладнень.

Досвід переконує, що ті, хто займається фізичними вправами, рідше хворіють на застуду, у них менший період непрацездатності. Важливо, що заняття фізичними вправами підвищують фізичну працездатність, знижують втому, підвищують швидкість реакції, спритність, гнучкість, витривалість, сприяючи високопродуктивній праці.

Водночас неадекватні навантаження, що перевищують функціональні резерви організму, часто мають негативні наслідки, а іноді є причиною незворотних змін. Це може статися внаслідок необізнаності або ігнорування основних принципів застосування фізичних вправ.